“Чи потрібно вірити снам?” Інтерв’ю для газети “Полісся” від 9 вересня 2017 р. з протоієреєм Сергієм Михалюком

Розміщено на Вер 9, 2017 в Новини, Публікації | Коментарі Вимкнено до “Чи потрібно вірити снам?” Інтерв’ю для газети “Полісся” від 9 вересня 2017 р. з протоієреєм Сергієм Михалюком

“Чи потрібно вірити снам?” Інтерв’ю для газети “Полісся” від 9 вересня 2017 р. з протоієреєм Сергієм Михалюком

Споконвіків це питання тривожило думки не лише звичайних людей, а й визначних науковців, мислителів, і навіть релігійних діячів. Хтось тлумачив їх, як прояв Божественної волі, адже відомо, що природа людини – дуалістична (тобто подвійна), тому ми майже рівнозначно сприймаємо як матеріальні (тілесні) речі, які оточують нас, так і духовного світу. Часто побачена у сні картинка могла змінити хід історії цілої країни чи навіть світу, перевернути все з ніг на голову, або врятувати чиєсь життя. Не більше, і не менше… Сила сновидіння – велика та незвідана. Але прокидаючись зрання, ми не завжди можемо пригадати навіть останні його моменти. Отож, чи варто християнину намагатися пояснити свої сновидіння та як Православна Церква розуміє поняття сну? На ці та інші запитання відповідає настоятель Свято-Петро-Павлівського храму села Підцир’я отець Сергій Михалюк.

– Бачити сни для людини – настільки ж природньо, як їсти чи розмовляти. Однак, якщо споживаємо ми їжу або ведемо бесіди з близькими та друзями у реальному житті, то сон, гадає більшість, є ілюзією, вигадкою розуму, що минає, достатньо лише прокинутись. І сприймати побачене під час сновидіння всерйоз не потрібно. Але все ж, отче, часто у Святому Письмі зустрічаємо приклади, де Господь у сні дає настанови своїм угодникам, попереджає про небезпеку, тощо і наступного дня вони чітко пам’ятають сказане та починають виконувати. То що ж сон – омана, чи варто прислухатися до його знаків?

– Дійсно, у Священному Писанні можна зустріти поодинокі випадки, коли через сновидіння особливим обранцям Божим звіщалася Воля Господня. Але варто наголосити, що це були події надзвичайної важливості, і люди, що отримували такі одкровення, також виділялися з-поміж своїх сучасників.
На сторінках Біблії ми можемо знайти доволі чіткі перестороги щодо надмірної уваги до сновидінь. Так, святий пророк Єремія повчає: “Бо так промовляє Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: Нехай не зводять вас ваші пророки, що серед вас, та ваші чарівники, і не прислухуйтеся до ваших снів, що вам сняться. Бо лжу вони вам пророкують Ім`ям Моїм, Я їх не посилав, говорить Господь” (Єр.29:8,9).
“Марні і обманливі надії безумного чоловіка і сни піднімають на крилах безумних. Як той, що хапається за тінь і женеться за вітром, такий той, хто сприймає сни. Це (подібне) до цього видіння снів, перед лицем подоба лиця. Що з нечистого очиститься? І що з брехні буде правдомовним? Чародійства та чаклунства і сни це безумність, і маячить як серце вагітної, що боліє. Якщо не було послане від Всевишнього у відвідини, не дай їм твого серця. Бо сни звели багатьох, і відпали ті, що на них надіються” (Сир.34:1-7).
Ставлення до сновидінь має бути дуже обережним. Про це навчає і Святоотцівське передання Православної Церкви, головною відповіддю котрого на ваше запитання щодо снів є такий духовний принцип: “Не приймати і не відкидати”. Без духовної розсудливості, а для цього необхідно мати високодуховне життя, дуже небезпечно довіряти будь-яким сновидінням, бо таким чином можна легко потрапити у пастку ворога роду людського. Якщо Господь хоче нам цим щось сказати, то Він знайде і інший спосіб.
Святитель Ігнатій Брянчанінов повчає, що снам краще не вірити. Навіть, якщо це буде одкровення від Бога, а ми не повіримо цьому сновидінню, Господь за це не каратиме, а навпаки похвалить за духовну обережність. Який би сон не наснився, навіть якщо десь потім він і збудеться, краще не вірити та вважати себе негідним отримувати такі одкровення від Творця, адже смирення захищає людину та прикликає на неї Божу Благодать. Той, хто вважає, що він гідний бачити сни від Бога, просто втішає свою гординю, якій Господь противиться.

– Намагаючись пояснити побачену в сновидінні картинку, часто люди, особливо забобонні, шукають тлумачень у різноманітних сонниках, іншій спеціалізованій літературі, або йдуть за порадою до ворожок. Чи гріховні такі дії?

– Святі отці не рекомендують вірити снам і на їхній основі робити якісь висновки, тому що у сновидінь можуть бути різні причини: як суто фізіологічні, так і духовні, коли людина не тільки стикається зі світом ангельським, але через свою духовну бідність може підпасти і під вплив злих духів.
Забобонність та марновірство однозначно є гріхом. Віруючій людині краще довіритися Богу, а не принижувати Його піклування про себе пошуком різних тлумачень у “сонниках”, які в більшості своїй є нічим іншим, як перекладами древніх книг для ворожіння, заклинання та спілкування зі слугами ворога роду людського спокусника диявола.

– Отче Сергію, виходить, що перебуваючи у сні, людина не відділена від реальності, адже це є продовженням нашого духовного життя? Скажіть, якщо християнин вчинив у сні гріх, чи потрібно каятись у ньому під час сповіді?

– Коли людина у сні чинить якийсь гріх, це може бути показником того, що вона причетна до нього наяву, якщо не на ділі, то в думках, почуттях чи бажаннях. Щоби була спокійна совість, під час Сповіді в цьому краще покаятися. Адже благочестиві християни каються перед Богом не тільки в звершених злих справах, але й в гріховних думках та почуттях і навіть під час сну намагаються боротися проти цього.

– На ваш погляд, чи є побаченні у сновидінні жахіття впливом на нас злих сил? Якщо так, то як від цього захиститися?

– Причини жахіть під час сновидінь можуть бути різні. Це і негативні емоції та переживання протягом дня, або, дійсно, вплив злих сил на духовний стан людини.
Щоби сон був корисним і здоровим, потрібно перед вкладанням у ліжко створити собі добрий настрій, наповнити душу світлими, святими думками й почуттями, очистити пам’ять і уяву від поганих помислів та гріховних бажань. Для цього якнайкраще може слугувати щира молитва до Бога.
Відходячи до сну, православний християнин промовляє такі слова молитви: “В руки Твої, Господи Ісусе Христе, Боже мій, віддаю дух мій; Ти ж мене благослови, Ти ж мене помилуй і життя вічне даруй мені. Амінь”.
Святі отці та подвижники Православної Церкви залишили нам прекрасні зразки вечірніх молитов, де, звертаючись до Творця, ми просимо, щоби Він дав мирний і безтурботний сон, розум бадьорий, цнотливий помисел, тверезе серце, уберіг від усякого зла, щоб і під час сонної тиші ми наповнювались баченням Промислу Божого.

– На завершення нашої розмови — питання теж потойбічного штибу. Доводилось чути розповіді, що у сні можуть приходити померлі родичі і просити про щось, скажімо, харчів, склянку води, тощо. Чому так виникає та чи варто вірити побаченому?

– Хоча Православна Церква дуже обережно ставиться до снів і не займається їхнім тлумаченням, проте коли сняться спочилі, то це чи не єдиний випадок, коли Церква пояснює сон та знає точну відповідь на питання “що робити?”. Потрібно посилити молитву за упокій безсмертної душі тої людини, яка приснилася. Треба відвідати храм і звернутися до священика з проханням помолитися за спочилого під час Божественної Літургії чи відслужити заупокійну панахиду. При цьому не слід занадто хвилюватися чи лякатися. Померлі не можуть заподіяти нам ніякої шкоди. Було би дуже доречним в даному випадку, до молитви за спочилих додати і власну участь у Таїнствах церкви. Перш за все потрібно частіше бувати на Сповіді та приступати до Святого Причастя.

Спілкувався Олександр ПРИЙМАК.

“Полісся” 9 вересня 2017