26 листопада в цьому році — останній день, коли можна вживати в їжу м’ясні та молочні продукти. П’ятниця, 27 листопада, — пісний день, в суботу, 28 листопада розпочинається Пилипівка, або ж 40-денний Різдвяний піст.
Святитель Іоанн Златоуст. Повернення додому
«Коли ти повернешся додому, коли ляжеш на ліжко, коли в домі твоєму буде влаштовано пишний бенкет і розкішну трапезу, згадай бідного і нещасного, котрий, наче дворняга, ходить провулками у мороці й бруді, та повертається звідти часто не додому, не до жінки, не на ложе, а на кучу сіна, подібно до бездомних псів, що лають усю ніч…»
Ці слова належать не сучасному соціальному активісту. Їх виголосив ще в IV столітті святитель Іоанн Златоуст — видатний богослов Християнської Церкви, архієпископ Константинопольський. Пам’ять цього святого Православна Церква звершує кілька разів на рік.
26 листопада ми згадуємо день завершення його земного життя. І хоча справжня дата його смерті — 27 вересня 407 року, з огляду на свято Хрестовоздвиження, яке відзначається цього дня, згадку про смерть Златоустого Архіпастиря перенесли на цю дату.
***
Проповідник і богослов, керманич Церкви, аскет і подвижник, а ще – великий благодійник – саме таким запам’ятався він сучасникам.
Свято шануючи заповідь турботи про ближніх, під час перебування на Антіохійській кафедрі він забезпечував харчуванням та всім необхідним до 3 тисяч жебраків. Ставши Предстоятелем Константинопольської Церкви, Златоуст лише збільшив свою благодійну діяльність, чітко структурувавши її та направивши на неї величезні церковні кошти. За різними даними, до 10 тисяч мешканців Візантійської столиці було охоплено турботою та отримувало харчування і притулок за часів перебування архієпископа Іоанна Златоуста на кафедрі.
Однак недоброзичливці декілька разів зміщували святителя з посади предстоятеля. Принциповість Іоанна в дотриманні Євангельських заповідей не завжди подобалась тогочасній правлячій еліті, яку той часто відкрито звинувачував у розбещеності.
Особливо ця принциповість дратувала царицю Євдоксію. І коли святитель захистив багатодітну вдову опального чиновника, в якої Євдоксія наказала конфіскувати майно, цариця домоглася засудження Іоанна. Хоча пережити святителя молодій енергійній цариці так і не вдалося: вона несподівано померла у розквіті сил восени 404 року, саме тоді, коли за її вироком Златоуст прямував у своє останнє заслання.
Дощового вересневого дня року 407-го, по дорозі до Абхазького півострова Піцунда, біля селища Комани, що в 15-ти кілометрах від Сухумі, святитель Іоанн, важко хворий та знеможений подорожжю, вклонився мощам мученика Василіска Команського, який постраждав за Христа в тому містечку в 308 році. «Не сумуй, брате, завтра ж будемо разом!» — звернувся до святителя Василіск, з’явившись йому у тонкому сні. Підбадьорений, святитель наступного дня прийняв святе Причастя, після чого мирно відійшов до Бога.
За мить перед тим, як назавжди закрити очі, Златоуст промовив: «Слава Богу за все!» Відтоді цей вислів підхопив увесь християнський світ.
***
Серед багатьох крилатих висловів Златоуста є такий: «Великою є сила милостині. Бідні – це лікарі наших душ, благодійники та предстателі, тому що ти не стільки даєш їм, скільки отримуєш: даєш срібло – отримуєш Царство Небесне; полегшуєш чиїсь злидні – та водночас примиряєш себе з Владикою Всесвіту».
Пам’ятаючи ці слова, не будемо стояти осторонь людських страждань. Тим більше, що зараз так багато людей навколо потребують порятунку від хвороб, голоду та зими.
Читайте наші новини у Facebook або Тelegram чи Viber : швидко, зручно та завжди у вашому смартфоні!