Великопісна сповідь духовенства Камінь-Каширського благочиння

Середа, 14.03.2018 15:16

З благословення керуючого Волинською єпархією Української Православної Церкви Преосвященнішого Нафанаїла єпископа Волинського і Луцького 14 березня 2018 р. в Різдво-Богородичному храмі м. Каменя-Каширського священики благочиння приступили до таїнств Сповіді та Причастя.
Були звершені уставні богослужіння, Літургію Передосвячених святих Дарів  очолив благочинний протоієрей Стефан Михалюк. Хори священиків та парафіяльний своїм співом супроводжували великопісне богослужіння.

Таїнство Сповіді священнослужителів звершив Духівник благочиння протоієрей Ростислав Сіжук – клірик храму Благовіщення Пресвятої Богородиці села Раків Ліс.

Аби не порушувати атмосферу посту і покаяння у седмичні дні Святої Чотиридесятниці урочистістю звершення повної Літургії, але разом із тим не позбавляти вірних можливості і у ці дні причащатись Святих Христових Таїн, у Православній Церкві практикується служіння Літургії Передосвячених Дарів.

Під час цього богослужіння священнослужителі та вірні причащаються Святими Дарами, освяченими на Божественній Літургії святителів Іоанна Златоуста та Василія Великого. Ця практика регламентована, зокрема, VI Вселенським собором 680 року, який своїм 52-м правилом постановив скрізь у храмах звершувати Літургію Передосвячених Дарів у дні Святої Чотиридесятниці.

Церковна традиція пов’язує укладання цієї Літургії з архієпископом Римським святителем Григорієм Двоєсловом, який очолював Римську Церкву з 590 по 604 роки, і шанується Православною Церквою як один із Отців Церкви. Оскільки існуюча у Православній Церкві Літургія Передосвячених Дарів має явно східне походження, тобто відправляється, відповідно, у східному обряді, то це пов’язано, ймовірно, із тим, що святитель Григорій Двоєслов відновив на Заході властиву усій Вселенській Церкві древню практику служіння неповної Літургії із причащанням вірних Ранішеосвяченими Святими Дарами.

Літургія Передосвячених Дарів звершується у середу і п’ятницю Святої Чотиридесятниці, а також у четвер 5-ї седмиці Великого посту та у дні пам’яті храмових чи полієлейних святих, якщо вони припадуть на седмичні дні посту. Звершується ця Літургія і у понеділок, вівторок та середу Страсного Тижня.

Служінню Літургії Передосвячених Дарів передує читання Великопісних Часів та Зображальних, а сама вона починається Вечірнею. Так після початкового виголосу священика “Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків” читається характерний для Вечірні 103 псалом. Під час читання 18-ї кафізми священнослужителі готують Святі Дари для перенесення на Престол. У багатьох храмах Святий Ранішеосвячений Агнець і так зберігається на Престолі, але для здійснення Великого Входу Його необхідно перенести на Жертовник. Тому освячений у неділю Агнець священнослужителі вшановують земним поклоном, кладуть на дискос, окаджують, потім переносять Його на Жертовник, і вже там вливають вино і воду у чашу та покривають євхаристійні священні сосуди покрівцями і воздухом.

Після властивих для Вечірньої співу стихір “Господи, воззвах” читаються також паремії – читання зі Старого Заповіту. Між першою і другою пареміями священик благословляє вірних свічею і кадильницею зі словами “Світло Христове просвіщає всіх“. Дуже молитовним моментом цього богослужіння є спів віршів 140 псалма із приспівом з цього ж псалма: “Да ісправится молитва моя…“.

При перенесенні Святих Дарів із Жертовника на Престол замість Херувимської пісні співається піснеспів “Нині сили небесні з нами невидимо служать“. Присутні у храмі у цей момент вшановують Святі Дари, вклоняючись доземно.

Після завершення богослужіння з благословення правлячого архієрея владики Нафанаїла благочинний протоієрей Стефан очолив збори духовенства, на котрих були обговорені поточні справи церковного життя парафій Камінь-Каширського благочиння.

Читайте наші новини у Тelegramшвидко, зручно і завжди у вашому телефоні чи планшеті!

Неділя Хрестопоклонна в тимчасовому Свято-Іллінському храмі Каменя-Каширського

Неділя, 11.03.2018 21:25

У третю неділю Великого посту, яка називається Хрестопоклонною, Православна Церква особливо вшановує Животворящий Хрест Господній, на Якому був розіп’ятий, принісши Себе у жертву за гріхи світу, Господь наш Іісус Христос, Який Воскресінням Своїм переміг владу над людством смерті та пекла. Тому Хрест є знаком нашого спасіння. “Слово про хрест для нас спасаємих – сила Божа” – казав святий апостол Павло.

Усіляке діяння і чудотворіння Христове – велике і божественне, і дивне, але найчуднішим є Чесний Його Хрест. Бо смерть подолана, прабатьківський гріх знищений, пекло пограбовано, дароване воскресіння, відкриті двері раю, єство наше посіло праворуч Бога, ми стали чадами Божими і спадкоємцями не через щось інше, а через Хрест Господа нашого Іісуса Христа“, – такі слова у “Точному викладі Православної віри” наводить один із Отців Церкви преподобний Іоанн Дамаскін.

Церква у цю неділю також нагадує вірним про наближення Страсної седмиці і дня Світлого Христового Воскресіння – Пасхи. Таким чином, ніби як подорожній що, втомившись, відпочиває під тінистим деревом, так і православні християни, що, звершуючи подвиг Великого посту, йдуть до Небесного Єрусалиму – Пасхи Господньої, знаходять на середині цього шляху “древо Хресне“, щоби під його сінню набратись сил для подальшого шляху. Або як перед приходом полководця, що повертається із перемогою, несуть його знамена, так і Хрест Господній предваряє перемогу Христа над смертю – Світле Христове Воскресіння.

Напередодні Хрестопоклонної неділі, яка цього року припала на 11 березня, Всенічну в тимчасовому Свято-Іллінському храмі Каменя-Каширського з благословення настоятеля протоієрея Стефана  очолив клірик протоієрей Владислав. Після Великого славослів’я відбулось винесення Хреста із Вівтаря на середину храму.

Хресту Твоєму поклоняємся Владико, і святеє Воскресіння Твоє славимо“, – цей піснеспів єдиними устами та серцем співали священики та віряни, яких цього вечора на спільній молитві зібралося чимало.

Згідно церковного Уставу, святий Хрест перебуватиме на аналої посередині храму для молитовного вшанування вірними до п’ятниці.

У саму Хрестопоклонну неділю з благословення отця-настоятеля протоієрей Владислав очолив служіння Божественної Літургії.

Читайте наші новини у Тelegramшвидко, зручно і завжди у вашому телефоні чи планшеті!

У Камені-Каширському священик взяв участь у роботі круглого столу (ОНОВЛЕНО ФОТО)

Вівторок, 06.03.2018 21:13

6 березня 2018 р. в Камінь-Каширській центральній районній бібліотеці відбулося  засідання у форматі круглого столу на тему: “Жінка вчора, сьогодні та якою вона буде завтра”. Організували даний захід Відділ у справах молоді та спорту райдержадміністрації спільно з громадською організацією “Молодь поряд”.

До участі в роботі круглого столу був запрошений настоятель храму святих апостолів Петра і Павла села Підцир’я протоієрей Сергій Михалюк.

Священик у своєму виступі розповів про христянський погляд на роль жінки в житті Церкви та суспільства, наголосивши на тому, що в третю неділю після Пасхи Православна церква вшановує все жіноцтво в особі святих Жон-Мироносиць, які є прикладом любові та вірності, що є основною ознакою жіночого характеру.

Читайте наші новини у Тelegramшвидко, зручно і завжди у вашому телефоні чи планшеті!

 

Поминальні батьківські суботи Великого посту

П’ятниця, 02.03.2018 16:55

“Упокій, Господи, душі спочилих рабів Твоїх: батьків моїх, родичів, благодійників (імена) і всіх православних християн, і прости їм всі провини вільні й невільні, і даруй їм Царство Небесне”

У дні Великого посту, котрі є часом духовного подвигу, покаяння, посиленої молитви та добрих справ, Православна Церква закликає вірних перебувати у найтіснішому союзі християнської любові не тільки з живими, але й зі спочилими, звершувати від щирого серця молитви за спокій безсмертних душ усіх православних християн, які переступили поріг Вічності.

Сугуба церковна молитва за померлих відбувається, згідно церковного Уставу, у суботи 2-ї, 3-ї, і 4-ї седмиць Святої Чотиридесятниці. Особливе церковне поминання померлих у ці суботи відбувається ще й тому, що у седмичні дні Великого посту не служиться повна Божественна Літургія, зі звершенням якої, як принесенням Безкровної Жертви, пов’язане поминання усіх спочилих у надії Воскресіння та життя вічного. Отож, щоби не позбавляти спочилих спасительного молитовного предстояння Церкви і призначене поминання померлих у ці суботи.

Цьогоріч у храмах Камінь-Каширського благочиння заупокійні богослужіння будуть звершуватися в такі дні:

3 березня – субота 2-ї седмиці Великого посту;

10 березня – субота 3-го тижня Великого посту;

17 березня – субота 4-ї седмиці Великого посту.

У батьківські суботи Православна Церква звершує вселенські або батьківські панахиди. Словом “панахида” християни називають заупокійне богослужіння, за яким віруючі моляться за упокій померлих, просять у Господа для них милосердя і прощення гріхів.

Православні християни вірять в життя душі після смерті. Але посмертна доля людської душі може бути різною.

І якщо за житті людина жила неправедно, її душа після смерті буде страждати від наслідків гріхів, які вона скоїла. А покаятися і виправити себе людина після смерті вже не може, так як душа позбавлена тіла. Проте вона може змінитися завдяки зусиллям тих, хто залишився на землі і з ким зберігається зв’язок любові та пам’яті.

Справа в тому, що Церква – це не просто формальне об’єднання людей, віруючих у Бога. Християни становлять в Церкві єдиний організм, в якому стан одного органу визначає самопочуття всіх інших. Але допомогти хворому може тільки здоровий. У цьому полягає суть молитви за іншу людину, живу чи померлу – неважливо.

Припустимо, наш ближній був за життя гнівливим, любив злословити, пиячив, був жадібним. Значить, ми повинні навчитися утримуватися від гніву, утримувати свою мову від злих речей, дотримуватися постів, роздавати милостиню. Простіше кажучи, потрібно самому почати жити по-християнськи і тим самим отримати можливість ділитися цим життям з нашими покійними через любов до них і молитву.

Поминальну батьківську суботу, день пам’яті наших близьких і рідних, потрібно по можливості провести в молитві, відвідавши богослужіння в храмі. Лейтмотив усіх молитов за упокій – прощення гріхів. Мертві вже не можуть каятися і просити прощення, зате ми можемо докласти всіх зусиль і молити Бога про милість до них. І завдяки цьому Господь може змінити загробну участь спочилої людини.

Читайте наші новини у Тelegramшвидко, зручно і завжди у вашому телефоні чи планшеті!