“Воскресіння твоє, Христе Спасе, ангели оспівують на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити.” (Стихира, глас 6).

Христос Воскрес!

Милістю Божою, вельмишановні Брати та Сестри, ми і цьогоріч зустрічаємо урочистий та величний день, свято над святами і торжество із торжеств – Світле Христове Воскресіння!

Протягом Великого посту православні християни в міру своїх сил і можливостей з Божою допомогою намагаються очистити свої серця від усякої скверни й гріха, щоби в чистоті прийняти та наповнити своє єство всеохоплюючою радістю Пасхи Господньої, Спасительної. Радістю не земною – тимчасовою, а небесною, вічною, котру ніякі пекельні сили не можуть знищити й подолати, хоч би як не намагалися це зробити посередництвом своїх слуг – таких, які принесли на нашу рідну Українську землю через диявольську загарбницьку війну ріки крові й море сліз.

Віруючі люди в часі важких життєвих випробовувань свій погляд спрямовують на Христа-Спасителя, Котрий до останньої краплі випив Чашу страждань, і: “Зійшовши через розп’яття до аду, щоб наповнити Собою все, Він розірвав пута смерті. А коли на третій день Він воскрес, та проклав для всіх людей шлях до воскресіння з мертвих, бо неможливо було, щоби смерть утримувала Джерело життя.” (Молитва Анафори літургії свт. Василія Великого).

Рашистські нелюди каменем своєї злоби та ненависті більше десяти років намагаються закрити нам світло радості Христового Воскресіння, але це в повноті їхнього задуму їм не вдається, подібно до того, як не вдалося озброєній сторожі втримати в гробі Воскреслого Спасителя.

“Воїни, що охороняли гроб Твій, Спасе, упали, як мертві, від сяйва ангела, який з’явився жонам-мироносицям і сповістив про Твоє Воскресіння. Тебе прославляємо, Переможця тління, припадаємо до Тебе, що воскрес із гробу, єдиного Бога нашого.” (Сідальний, глас 1).

Воістину Воскрес Христос!

Настоятель храму Святих апостолів Петра і Павла с. Підцир’я УПЦ протоієрей Сергій Михалюк