Свято Обрізання Господнього і День пам’яті святителя Василія Великого у Свято-Михайлівському храмі села Гута-Боровенська

Неділя, 15.01.2017 13:23

14 січня Православна Церква відзначає одне із великих церковних свят – Обрізання Господне, на яке припадає і день пам’яті святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської.
Цього дня – 1 січня за Юліанським календарем, розпочинається і Новий рік. Оскільки наша Українська Православна Церква повністю дотримується старого стилю у відзначенні усіх неперехідних свят та днів пам’яті святих, то цей день є свого роду церковним Новим роком.
Цього дня вранці настоятель Свято-Михайлівського храму с. Гута-Боровенська протоієрей Олександр Кулик звершив Всенчіне бдіння, по завершенні якого звернувся до вірних зі словом проповіді, у якому розповів про життя та подвиги святителя Василія Великого.
По тому протоієрей Олександр звершив святкову Божественну Літургію, під час якої була піднесена сугуба молитва за Україну.
Після Літургії батюшка привітав парафіян із Новим роком та побажав, аби Боже Благословення перебувало над цим селом, Волинским краєм, та всією Україною.
Відзначаючи свято Обрізання Господнього, Церква згадує, як над Богомладенцем Христом на 8-й день по Народженні був здійснений, як і над кожним новонародженим
єврейським хлопчиком, обряд обрізання.
«На престолі огневидному на небі з Отцем Безпочатковим, і Божественним Твоїм Духом
пробуваючи, благозволив Ти родитися на землі від Діви, безмужньої Твоєї Матері, Іісусе, тому ж і обрізаний був Ти, як людина восьмиденна», – так, у тропарі свята Обрізання
Господнього Церква наголошує на тому, що Богомладенець Христос, як кожен єврейський хлопчик мусив бути обрізаний, виконавши тим самим закон Старого Заповіту.
За тлумаченням Отців Церкви, таким чином Господь, Творець закону також дав приклад
того як людям слід виконувати Божественні настанови.
Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Каппадокійської (329 – 379) є одним із найшанованіших у Православній Церкві Отців Церкви. Під час богослужінь його згадують разом із святителями Григорієм Богословом та Іоанном Златоустом як одного
з «великих вселенських учителів і святителів».
Народившись у малоазійській країні Каппадокія у побожній родині, він отримав високу освіту у Афінах, втім повернувшись на батьківщину обрав не світську кар’єру, а шлях
чернечого життя. Згодом Василій був висвячений у пресвітери і зробився радником архієпископа Кесарії Каппадокійської Євсевія.
Строге і аскетичне життя Василія не припало до душі Евсевію, і перший вважав за краще піти в свою пустелю, де став налагоджувати чернече життя.
У цей час Церкву турбувала так звана «аріанська смута», коли прихильники засудженої на І Вселенському соборі у 325 році єресі Арія (який відкидав Божество Спасителя) намагались взяти своєрдний «реванш» часто прибігаючи до підтримки світської влади.
Прихід до влади аріанського імператора Валента і зростаючі утиски православних спонукали єпископа Євсевія шукати допомоги діяльного й старанного Василія. У 365 році останній повернувся до Кесарії і взяв керування єпархією в свої руки. Незважаючи на
протидію ряду єпископів, по смерті Євсевія в 370 році Василій заступив на місце митрополита Каппадокійського і ревно взявся за викорінення аріанства в Малій Азії.
Зокрема він написав три книги проти аріанства, а також проповідував догматичне пояснення тайни Святої Трійці як «Одна Сутність і Три Іпостасі».
Окрім цього святитель залишив після себе тлумачення Святого Письма, зокрема відомим є його тлумачення та Шестоднів – опис творіння Богом світу у книзі Буття, а також правила для ченців та збірку канонічних правил.
Упорядкував святитель також і чин Божественної Літургії, яка носить його імя і відправляється у Православній Церкві 10 разів впродовж року.
Свято-Михайлівський храм с. Гута-Боровенська