Великий піст є часом покаяння. “Не хочу смерті грішника, але щоб він навернувся і був живий”, – казав Бог ще через старозавітніх пророків.
Зокрема, п’ята неділя Великого посту присвячена пам’яті преподобної Марії Єгипетської, яку Церква особливо згадує також і у четвер п’ятої седмиці Святої Чотиридесятниці. Адже подвиг цієї подвижниці показує приклад того як, пізнавши усю глибину гріха, можна через покаяння досягнути вершин святості. Життя цієї дивної угодниці Божої є справжнім “образом покаяння” для вірних, чому власне її і згадує Церква у ці дні Великого посту.
Богослужіння четверга п’ятого тижня Великого посту, який називається ще “Стоянням преподобної Марії Єгипетської” є одним із шедеврів літургічної спадщини Православної Церкви. Його особливістю є читання на Утрені Великого покаянного канону святого преподобного Андрія Критського. На відміну від перших чотирьох днів першої седмиці Великого посту, у день “Маріїного стояння” прочитується весь повний текст канону.
У Свято-Михайлівському храмі с. Гута-Боровенська ввечері напередодні четверга “Стояння преподобної Марії Єгипетської” Утреню із читанням Великого покаянного канону звершив настоятель парафії протоієрей Олександр Кулик. Він також прочитав життя святої преподобної Марії Єгипетської, читання якого згідно Церковного уставу входить до богослужіння “Маріїного стояння“.
Свята преподобна Марія Єгипетська жила наприкінці V – початку VI століть. Історія її, так як вона записана у Життєписі цієї подвижниці, починається із короткого викладу життя монаха одного з палестинських монастирів Зосими, який вже будучи старцем вважав, що досягнув висот духовної досконалості. І ось одного разу йому з’явився ангел і сказав, що ніяка людина не може досягнути висот духовної досконалості, втім Богові угодно показати йому приклад куди більших звершень подвижництва. Ангел звелів Зосимі йти до монастиря розташованого на березі ріки Іордан, монахи якого на час Святої Чотиридесятниці покидали обитель та подвизались у пустелі. І ось Зосима згідно цього благочестивого звичаю пішов у заіорданську пустелю, де зустрів одиноку людину, яку спочатку прийняв за старця-пустельника. Це і була Марія Єгипетська.
На прохання старця подвижниця розповіла історію свого життя. Народившись у Єгипті, вона з 12 років жила у гріховній нечистоті, тривало це 17 років, але життя її змінило паломництво до Святого граду Єрусалиму. В день Воздвиження Чесного Хреста Господнього Марія не змогла увійти до храму, її не пускала невидима сила. Жінка зрозуміла, що недостойна увійти до святині через глибину свого гріховного життя. І вона почала зі слізьми молитись до Бога і до Матері Божої, образ Якої побачила на стіні притвору, молитись про прощення своїх гріхів. Отож принісши покаяння, причастившись святих Христових Таїн, Марія відправилась у пустелю де на самоті прожила 17 років. А монах-старець Зосима був першою людиною, яку вона зустріла за весь цей час. Під час спільної із подвижницею молитви, авва Зосима побачив, як вона майже на півметра піднялась над землею, що свідчило про велику духовну силу її подвигу, велику благодать Божу, Яка почивала на цій жінці-пустельниці.
Попрощавшись із старцем, Марія попросила його прийти через рік у Великий Четвер та причастити її, що авва Зосима і виконав наступного року, причастивши Марію Святих Христових Таїн. А ще через рік він знову прийшов у пустелю, де вже не застав Марію у живих, і поховав її. Могилу у піску пустелі для спочилої подвижниці вирив лев, який раптом прийшов на місце де вона спочивала, цей же звір і засипав могилу, Зосима лишень творив заупокійні молитви.
Свята преподобна Марія Єгипетська є однією із найшанованіших святих Православної Церкви, приклад якої є прикладом того яким має бути справжнє покаяння.
