19 березня 2018 року в Палаці культури міста Луцька відбувся пам’ятний захід, присвячений спочилому у Бозі митрополиту Волинському і Луцькому Ніфонту (Солодусі), повідомляє сайт Волинської єпархії УПЦ. Саме у ці дні виповнюється рік з дня смерті волинського архіпастиря, який залишив свій слід в серцях десятків тисяч віруючих людей. Вечір пам’яті було організовано з благословення керуючого Волинською єпархією єпископа Нафанаїла. Згадати владику прибули десятки священнослужителів, архімандрити, ігумені та ієромонахи, студенти та випускники ВДС та просто небайдужі люди, які зберігають у своїх серцях добру пам’ять про митрополита.
Захід відбувався у форматі спогадів про спочилого митрополита. Теплими згадками ділились всі ті, хто знав владику ще задовго до того, як він став на архіпастирський шлях. Перше слово було надано чинному керуючому Волинською єпархією УПЦ єпископу Волинському і Луцькому Нафанаїлу. Архієрей пригадав своє перше знайомство з, тоді ще, отцем Ніфонтом. Зі слів владики, саме тісне спілкування зі спочилим митрополитом стало поштовхом для нього до обрання священицького шляху.
Наступною поділилась своїми спогадами з присутніми настоятелька Святогірського Успенського Зимненського ставропігійного монастиря ігуменя Стефана (Бандура). Матушка Стефана розповіла про той духовний авторитет, який мав спочилий митрополит Ніфонт у Православному світі. З особистого досвіду спілкування з владикою-митрополитом, ігуменя Стефана навела приклади, коли ще ієромонах Ніфонт привертав до себе увагу своїми проповідями та відданою вірою у Бога. Не в останню чергу завдячуючи митрополиту Ніфонту, ігуменя Стефана також, свого часу, стала на шлях чернецтва та очолила древню Зимненську обитель.
Цікаво також було послухати спогади про владику і від благочинного Камінь-Каширської округи протоієрея Стефана Михалюка. Отець Стефан розповів, що після знайомства з владикою хотів стати монахом, однак, за благословенням отця Ніфонта, пішов просити дозволу на чернечий шлях у своєї мами. Несподівано для себе, мати отця Стефана не погодилась, щоби він став монахом, сказавши йому одружуватись. Коли майбутній отець Стефан прийшов з цією новиною до отця Ніфонта, останній підтвердив те, що сказала жінка, зауваживши на важливості материнського благословення. Сьогодні протоієрей Стефан Михалюк з радістю згадує ту промислительну подію, адже обидва його сини тепер також є священиками Волинської єпархії.
Після цього слово надали також і Олені Чабан, яка є авторкою багатьох книг про життя покійного митрополита Ніфонта. Пані Олена була землячкою митрополита Ніфонта, тому була знайома з ним дуже давно. Її спогади були особливо цінними, оскільки вона розповідала не лише про священицьке та архієрейське служіння, але і про дитячі та юнацькі роки владики. Разом із тим, написавши сім біографічних книг про митрополита Ніфонта, Олена Чабан фактично стала літописцем життя спочилого владики.
Пригадав про своє спілкування та співпрацю з архіпастирем і перший проректор Київської духовної семінарії і Академії протоієрей Сергій Ющик, який був ведучим вечора пам’яті. Отець Сергій розповів, як йому довелось трудитись у якості ректора Волинської духовної семінарії, коли спочилий владика керував єпархією. Священик зазначив особливе ставлення митрополита до духовної школи та до виховного процесу вихованців її стін. Сотні священнослужителів по всій Україні завдячують саме владиці Ніфонту, адже саме з його рук отримали благодать священства. Серед таких – сам отець Сергій Ющик.
Промови виступаючих чергувались зі співом єпархіальних хорів, які також створювались свого часу з благословення владики Ніфонта. Хори кафедральних храмів Всіх Святих Землі Волинської та Свято-Покровського, «Умілєніє» та дитячо-юнацький колектив «Покров», студенти ВДС, а також хор незрячих при кафедральному соборі, – ці колективи співали улюблені твори митрополита Ніфонта, які й сам він любив виконувати. Крім того, в часі концерту транслювався короткометражний фільм про життя владики «Батюшка».
Завершився концерт виступом чернечого тріо. Отці Аліпій (Сапіга), Ніфонт (Омельчук) та Зосима (Город) виконали пісню «Отець мій духовний». Саме митрополит Ніфонт, від якого вони прийняли чернечий постриг, став їхнім духовним батьком на все життя. Сьогодні архімандрит Аліпій продовжує трудитись у Волинській єпархії, а ієромонахи Ніфонт і Зосима служать, відповідно, у Володимир-Волинській та Кіровоградській єпархіях УПЦ.
Насамкінець до присутніх звернувся й організатор пам’ятного заходу архімандрит Аліпій (Сапіга). Отець Аліпій подякував усім за ту пам’ять, яку зберігають тисячі людей у своїх серцях про митрополита Ніфонта. З проханням про молитви за архіпастиря, отець Аліпій говорив про те, що бути достойними та слухняними дітьми владики Ніфонта, дотримуючись тих простих християнських заповітів, якими він повчав усіх нас.
Вічна пам’ять Вам, дорогий Владико!
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні чи планшеті!
ФОТОСПОГАД
