Запитуємо у священника

“Доброго дня, шановна редакціє! Постійно читаю публікації в нашій районній газеті. Вважаю, що написані вони зі знанням справи, завше актуальні та висвітлюють правду без прикрас і спотворень. Особливо для мене цікавими є статті на релігійну тематику, насамперед, де ви бесідуєте зі священниками. З цих духовних розмов черпаю багато інформації, котра часто буває помічною в різних життєвих ситуаціях. Ось і нині хочу вирішити для себе одну дилему. Останнім часом у спільноті українських православних християн розгорілася жвава дискусія про те, чи обов’язково жінці, заходячи до храму, одягати хустку. Одні наполягають – таки потрібно, інші говорять, що дане правило стосується лише одружених, а незаміжні дівчата можуть й так. Ще хтось називає носіння хусток пережитком минулого, від якого слід давно відмовитися, бо праведність не залежить від того, з покритою головою молільниця чи ні. То як правильно? Вікторія“.

Відповідає настоятель Свято-Петро-Павлівського храму села Підцир’я протоієрей Сергій Михалюк.

– Мета відвідин православного храму – спільна молитва віруючих людей в часі богослужіння. Згідно Священного Писання, жінка має молитися з покритою головою, цього навчає святий апостол Павло в своєму Першому посланні до Коринфських християн, зокрема, про це йдеться в 11-ій главі.

У різних місцевостях існують відмінні традиції, котрі стосуються покривання голови особами жіночої статі. У нашому поліському краї так історично склалося, що і дівчата, і жінки відвідують богослужіння, покриваючи свої голови, в інших – з покритою головою до храму приходять тільки заміжні або вдови.

Варто зазначити, що головний убір для жінки – це символ покори та смирення в першу чергу перед Богом, Який “Гордим противиться, а смиренним дає благодать” (Як.4:6).

У всіх випадках потрібно намагатися поважати благочестиві традиції Церкви та православного народу, бо зі своїм уставом, як кажуть, до чужого монастиря не ходять.

Але, якщо людина вперше прийшла на богослужіння або у неї раптово виникло бажання зайти помолитися, відсутність хустки не повинне стати перепоною для спілкування з Богом у храмі. Тому постійні парафіяни мають з повагою та доброзичливістю ставитися до людей навіть у ситуаціях, коли їх зовнішній вигляд не відповідає традиції даної православної громади.

Не потрібно людину виганяти чи ображати. Але якщо все ж таки виникає непереборне бажання висловити зауваження, то треба зробити це так, щоби в того, кого це стосується, не втратилося бажання знову відвідати храм Божий.

Олександр ПРИЙМАК. “Полісся” 26 вересня 2019 р.

Читайте наші новини у Facebook або Тelegram чи Viber : швидко, зручно та завжди у вашому смартфоні!