Про традиції святкування Різдва написано вже доволі багато. Та є одна, котру, мені здається, буде доречно пригадати.
У нас, на Камінь-Каширщині, не знаю за інші регіони, господині, ладнаючи цього дня святковий стіл, обов’язково серед різноманіття страв залишають на ньому тарілку, а поруч столові прибори “для померлих”. Тим самим підкреслюється нерозривність зв’язків між поколінням. Так як існує повір’я ніби душі спочилих родичів на Святвечір приходять до своїх родин і разом із ними зустрічають величне свято. Звичайно, можна сказати, що все це пережитки язичницьких часів, людське марновірство. Хто знає… Якщо згадати текст Євангелія, зокрема від Луки 20:38, то там читаємо: “Бог же не є Бог мертвих, а живих. Бо в Нього всі живі”.
– Чи дійсно ті, хто відійшов у вічність, відвідують на Різдво оселі своїх близьких, нам невідомо. Але те, що ми повинні молитися за них – Церква не тільки не відкидає, а й наголошує на важливості цього для спасіння їхніх безсмертних душ. При тому, поминати можна (якщо відчуваєте такий внутрішній порив) не лише людей, з якими вас поєднують родинні зв’язки, а також інших спочилих у Бозі православних християн. Бо всі, хто увірував у Христа, є членами Його Церкви. Неважливо, живі вони чи мертві. Наскільки добре та доречно було би, якби святкового часу, звершуючи перед початком трапези спільну подячну молитву Господу, ми помолилися разом теж і за хлопців, чоловіків, які загинули на фронтах Донбасу, захищаючи мир та територіальну цілісність України, тих Героїв, які зуміли вижити, повернулися з пекла війни, однак, на жаль, згодом померли.
На сьогодні Камінь-Каширський район втратив п’ятнадцять його прекрасних уродженців, мужніх воїнів. Не забуваймо їхні імена: Сергій Дем’яник, Микола Павляшик, Дмитро Герасимик, Сергій Склезь, Олександр Шеметюк, Микола Королько, Сергія Цепух, Іван Сотник, Сергій Приймак, Василь Шумик, Сергій Денисюк, Борислав Коляда, Андрій Приходько, Валентин Мельник, Вадим Савін, – наголошує настоятель Свято-Петро-Павлівського храму села Підцир’я протоієрей Сергій Михалюк.
Окрім того тридцять сім військовослужбовців із нашого району зустрічають нинішнє Різдво в холодних окопах у зоні АТО (ООС). Згадаймо в молитвах і про них: Сергій, Богдан, Іван, Євгеній, Анатолій, Роман, Сергій, Володимир, Андрій, Олег, Олександр, Віктор, Іван, Ігор, Дмитро, Станіслав, Микола, Ростислав, Андрій, Олександр, Віктор, Валентин, Роман, Сергій, Ростислав, Володимир, Євгеній, Володимир, Анатолій, Віктор, Володимир, Віталій, Андрій, Володимир, Олександр, Андрій, Юрій.
Зі слів отця Сергія, духовенство Камінь-Каширського благочиння Української Православної Церкви не припиняє молитися за українських воїнів, аби милосердний Бог урятував їх від небезпеки, ворожої кулі. А якщо так трапилось, що смерть спіткала захисника на полі бою чи в мирному житті, то – за упокій їхніх душ, аби вони знайшли спокій там, де праведні спочивають. Окрім того священнослужителі за допомогою парафіян намагаються духовно та матеріально підтримувати сім’ї загиблих.
Олександр ПРИЙМАК. “Полісся”
Читайте наші новини у Facebook або Тelegram чи Viber : швидко, зручно та завжди у вашому смартфоні!