В молитві Господній, яка розпочинається словами «Отче наш…», християни просять в Бога: «Визволи нас від лукавого». Христос в Євангелії повчає, що рід бісівській виганяється тільки постом і молитвою. (Див. Мф. 17:21, Мк. 9:29).
Святий апостол Павло закликає: «Безперестанно моліться» (1Сол. 5:17). Це є той ідеал взаємовідносин з Небесним Отцем, до котрого має прагнути віруюча людина, живучи так, щоби пам’ять про повсякчасну присутність Божу в повсякденному житті була теж свого роду молитвою. Наближаючи себе до такого духовного устрою, ми намагаємося приділяти час протягом доби для особистої домашньої молитви, в недільні (воскресні) чи особливі святкові дні збираємося в храмах, де спільно «єдиним серцем та вустами» славимо Господа.
Щодо посту, то в Православній традиції є певні дні та періоди часу, коли Церквою встановлено загальні (рекомендовані для всіх віруючих) пісні дні, коли ми всі разом намагаємося через утримання від певного виду їжі нагадувати собі про піст духовний, який полягає в очищенні себе від пристрастей, гріхів, зла і т. д…
В інший час у віруючих людей немає жодних пересторог щодо вживання будь-якої їжі, котра дарована нам для підкріплення наших тілесних сил.
Зовсім скоро завершиться час Різдвяного посту, і перед початком свят вкотре в багатьох віруючих людей виникає питання про те, чи доцільно вживати в їжу страви, що містять в собі кров тварин (кров’янку і подібні їй). Про це навіть піднімаються дискусії в мережі Інтернет, на шпальтах друкованих видань, а також багато хто з вірян звертаються безпосередньо до священників із проханнями вкотре роз’яснити те, як правильно вирішити цю “проблему”.
На початку варто зауважити, що не тільки в Старому Завіті міститься заборона на вживання крові тварин в їжу (Книга Левіт: 17 розділ). В книзі Діянь святих Апостолів є свідчення про рішення Апостольського собору щодо вирішення питання про взаємовідносини навернених із язичництва з християнами із іудеїв: «Бо угодно Святому Духові і нам не покладати на вас ніякого тягаря більше, крім цього необхідного: утримуватися від ідоложертовного і крові, і удавленини, і блуду, і не робити іншим того, чого собі не бажаєте. Додержуючись цього, добре зробите. Будьте здорові.» (Діян.15:28,29).
Ця соборна постанова щодо невживання в їжу крові тварин в подальшому була підтверджена 63-м Апостольським правилом, а також 67-м правилом Трульського собору, що свідчить про те, що це питання ще неодноразово піднімалося в історії Церкви.
Господь дав кожній людині неоціненний Дар – свобідну волю та право вибору! Як ми цим користуємося в своєму житті – кожен сам відповість Творцеві. «Усе мені дозволено, та не все корисне, все мені дозволено, та ніщо не повинно володіти мною.» (1Кор.6:12), – повчає апостол, пояснюючи принцип християнської свободи. Тому кожен сам вправі вирішувати, чи доцільно йому вживати в їжу те, що до всього іншого може бути ще й спокусою для оточуючих: «Якщо їжа спокушує брата мого, не буду їсти м’яса повік, щоб не спокусити брата мого» (1Кор.8:13).
Нас ніхто не примушує відмовлятися від якогось виду пісної чи скоромної їжі «повік», але утримання від вживання крові тварин може стати для кожного тим невеликим, але безперестанним подвигом тілесного, а разом із ним і духовного посту, котрий в поєднанні зі щирою молитвою прикликатимуть Боже Благословення, що проганятиме всіляке зло.
І на останок хотілося б ще нагадати слова апостола, щоби наші скромні роздуми про недоцільність вживання в їжу крові тварин для православних християн не стали причиною суперечок та розділень: «Немічного у вірі приймайте без суперечок про погляди. Хто їсть не зневажай того, хто не їсть; і хто не їсть не осуджуй того, хто їсть.» (Рим. 14:1,3).
Протоієрей Сергій Михалюк настоятель храму Святих апостолів Петра і Павла с. Підцир’я
Читайте наші новини у Facebook або Тelegram чи Viber : швидко, зручно та завжди у вашому смартфоні!