«Знаємо також, що Син Божий прийшов і дав нам світло і розум, щоб ми пізнали Бога істинного і щоб були в істинному Сині Його Ісусі Христі: Цей є істинний Бог і життя вічне.» (1 Ін.5:20)
Христос Рождається! Славімо Його!
Відповідно до православного вчення про Другу Особу Пресвятої Трійці – Сина Божого, ми сповідуємо Його передвічне й незмінне народження від Бога Отця. Але в історії людства в часі земного виміру Він «заради нас людей і заради нашого спасіння зійшов із небес і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став Людиною». (Символ віри).
Тому ми традиційно вживаємо саме таку форму Різдвяного вітання, де виголошуємо, що Христос РОЖДАЄТЬСЯ. Чому саме на цьому слові зупинимо свою увагу?
Буття Бога не є обмежене часом і простором чи якимись іншими критеріями нашого земного гостювання. Вшановуючи молитовно Новонародженого Спасителя, ми всі в першу чергу святкуємо ПОДІЮ Його Різдва.
На превеликий жаль, останнім часом точаться між християнами жорсткі суперечки про те, за яким саме календарем правильно святкувати Різдво Христове. В цих дискусіях Винуватець свята лишається далеко осторонь, а в бажанні доказати свою правоту більшість забувають Його слова: «По тому знатимуть усі, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою» (Ін.13:35).
Хто б за яким календарем не святкував: Юліанським, Новоюліанським чи навіть Григоріанським, незалежно від дня і дати, – задумаймося на мить про те, чи приємно було б Діві Марії, старцю Йосифу, а особливо Немовляті Ісусику чути у Віфлеємській печері наші дискусії, образи один одного й навішування різних ярликів?
Відповідь на це питання хай кожному підкаже своя совість!
До свята Різдва Христового православні християни готуються особливим чином. Про цей подвиг налаштування себе до зустрічі Новонародженого Спасителя прекрасно говорив святитель Іоан Златоуст:
«Не кажи мені, що ти так багато днів постив, не з’їв того й іншого, не пив вина, пережив нечистоту, а покажи мені, чи став ти лагідним після того, як був гнівливим, чи зробився людинолюбним після того, як раніше був жорстоким, бо якщо ти упоєний гнівом, то навіщо пригнічуєш свою плоть? Якщо всередині заздрість і користолюбство, то яка користь від пиття води? Тепер шукаю не того, яка трапеза, але чи відбулася переміна злого напрямку думок!»
Хай Всемилостивий Господь благословить усім людям доброї волі – рідним Братам і Сестрам Українцям шукати тепер не те, що роз’єднує нас, а те що єднає, не дивлячись на тимчасові непорозуміння, котрі виникають час від часу між нами через нашу недосконалість й просту людську неміч!
В особливі дні святкувань найперше молитовно не забуваймо наших Українських Захисників і Захисниць, які ціною власного здоров’я й життя дають можливість в рідному нам Камінь-Каширському краї духовно переживати в часі російської військової агресії світлі миті Різдва Христового!
Христос з Небес! Зустрічаймо!
Протоієрей Сергій Михалюк настоятель храму Святих апостолів Петра і Павла села Підцир’я Камінь-Каширського благочиння Волинської єпархії УПЦ