Останки ще 23-х воїнів радянської армії, що полягли під Ковелем у 1944 році, було віднайдено членами пошукового загону «Відродження», повідомляє сайт Володимир-Волинської єпархії УПЦ.

Пошуковці-волонтери, котрих очолює герой України, учасник АТО, полковник Вадим Дорофеєнко, є на сьогодні єдиними на Волині, хто займається пошуком та перепохованням загиблих в роки Другої світової війни.

Від початку військових захоронень у 2012 році на висоті Ведмежій, що в урочищі Мар’їно, з пошуковим загоном «Відродження» тісно співпрацюють ковельські священики Української Православної Церкви та члени братства преподобного Сергія. Разом готують місця під наступні погребіння, разом беруть участь в урочистих заупокійних богослужіннях та спільно доглядають за могилами. 

Ось і в п’ятницю, 29 листопада, у Воскресенському кафедральному соборі православні священники Ковеля на чолі зі старшим благочинним округи протоієреєм Володимиром Ровінським звершили заупокійне богослужіння перед гробами з останками віднайдених воїнів. Серед священнослужителів був присутній клірик Камінь-Каширського благочиння настоятель міського храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей Юрій Михайлов. Духовенство та члени пошукового загону на руках понесли з храму в останню путь визволителів рідного краю. 

На військовому кладовищі процесію вже чекали небайдужі ковельчани, серед яких були як сивочолі свідки лихоліття Другої світової війни, так і юні школярі, котрих батьки та духовні отці навчили шанувати минуле і вірити в майбутнє. Нажаль, сред членів пошукового загону не було його командира – Вадима Дорофеєнко. Під час виконання бойового завдання на сході України полковника було поранено і він лікується у військовому госпіталі. За підготовку захоронення відповідав його заступник – майор Григорій Максименко.

Захоронили воїнів у свіжих могилах з простими солдатськими обелісками. Та, немовби піднявшись від землі, невідомі солдати знову стали у чіткий стрій захисників народу України – ставши небесними покровителями. І кожен, хто брав участь у захороненні і спільній молитві, відчував, що стояв на місці батька і матері полеглого, дружини та сина, друга та військового товариша.

Серед двадцяти трьох захоронених, ім’я одного воїна вдалося встановити – це молодший лейтенант Севастьянов Василь Якович, 1918 року народження. У квітні 1944-го, коли Василь загинув визволяючи Ковель, йому ще й не виповнилося 26 років. Члени пошукового загону розповіли присутнім на погребінні, що під час розкопок, на власні очі вчергове переконувалися у надзвичайній мужності і незламності полеглих перед лицем ворога і смерті. 

Обставини цього захоронення склалися так, що традиційний військовий салют, котрий належало б віддати полеглим воїнам, довелося замінити багатоголосим, одностайним і гучним співом усіх присутніх «Вічная пам’ять» і в тому розпізнали певний сенс – нехай так воно і буде! Вічна пам’ять подвигу вашому, мужні воїни-визволителі, у небайдужих людських серцях.

Скорботно-урочистий захід закінчився, як і заведено серед українців, поминальною трапезою. Жінки, парафіянки ковельських храмів, почастували присутніх на погребінні бутербродами з гарячим чаєм.

Прес-служба Ковельського благочиння

Читайте наші новини у Facebook або Тelegram чи Viber : швидко, зручно та завжди у вашому смартфоні!

25 листопада 2014 р. в зоні проведення АТО на посту, під час обстрілу шахти “Ольховатська” під Дебальцево героїчно загинув, виконуючи свій обов’язок по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України Воїн Сергій Склезь.

Оримавши молитовне благословення від благочинного Камінь-Каширського округу протоієрея Стефана Михалюка, Сергій мужньо захищав Батьківщину у складі Волинського тербатальйону, несучи службу на крайньому рубежі передової на Дебальцівському плацдармі.

Отецю Стефану 27 листопада 2014 р. довелося очолювати Чин відспівування свого загиблого парафіянина, за упокій безсмертної душі котрого в той день молилися 15 священників і незліченна кількість людей, які зібрались у Свято-Іллінському храмі та на церковному подвір’ї, щоби провести Захисника Батьківщини в останню земну путь.

25 листопада 2019 р. побратими загиблого Сергія зібралися біля його могили на центральному кладовищі м. Каменя-Каширського, де настоятель міського храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей Юрій Михайлов звершив заупокійну молитву за Воїна Сергія та всіх полеглих за Незалежність і територіальну цілісність України.

Після завершення поминального богослужіння всі разом, хто був на кладовищі, відвідали батьків покійного Сергія, підтримавши їх молитовно та морально, висловлюючи велику вдячність за виховання Сина-Героя.

Вічная пам’ять…

Читайте наші новини у Facebook або Тelegram чи Viber : швидко, зручно та завжди у вашому смартфоні!

24 листопада, в Неділю 23-ю після П’ятидесятниці, у день пам’яті мученика Віктора Дамаського, архієпископ Волинський і Луцький Нафанаїл освятив храм та звершив Божественну літургію у селі Олексіївка Камінь-Каширського благочиння, повідомляє “Православна Волинь”.

Владиці співслужили настоятель місцевого храму прот. Богдан Андрійчук та благочинний округу прот. Стефан Михалюк, настоятель Свято-Покровського храму Луцька архімандрит Афанасій (Герман), завідуючий канцелярією єпархії архімандрит Паїсій (Хомич) та клірики Волинської єпархії.

На Малому вході архієпископ Нафанаїл відзначив високою церковною нагородою настоятеля храму  – митрою.

Під час богослужіння владика разом з духовенством й прихожанами піднесли соборну посилену молитву за мир в Україні та за єдність світового Православ’я.

Після завершення Літургії керуючий Волинською єпархією нагородив грамотою прихожан, жертводавців та будівельників, з допомоги яких храм вдалося звести за досить короткий час.

Своєю чергою, настоятель храму отець Богдан владиці за візит та радість спільної молитви в новоосвяченому храмі.

Читайте наші новини у Facebook або Тelegram чи Viber : швидко, зручно та завжди у вашому смартфоні!

В неділю 24 листопада в храмах Камінь-Каширського благочиння були звершені поминальні молитви за упокій душі Блаженнішого Митрополита Володимира, якому напередодні виповнилося б 84  роки, та за невинно заморених жертв Голодоморів минулого століття.

Присутні в храмах віряни молилися на заупокійних богослужіннях, тримаючи в своїх руках запалені свічі.

Вічная пам’ять та Царство Боже всім, за кого в цей день линули щирі молитви до Престолу Всевишнього.

Читайте наші новини у Facebook або Тelegram чи Viber : швидко, зручно та завжди у вашому смартфоні!