Започаткована нещодавно нова рубрика “Духовні грані” отримала широкий читацький інтерес і схвальні відгуки шанувальників газети. Нагадаємо, минулого разу ми спілкувалися з відповідальним редактором офіційного сайту Камінь-Каширського благочиння та настоятелем храму святих Апостолів Петра і Павла священиком Сергієм Михалюком про важливість Таїнства Вінчання під час створення сім’ї, а також про секрети збереження миру й злагоди в сім’ї згідно зі Словом Божим. Сьогодні ж, в дні, коли православні християни відзначають Різдво, та напередодні свята Водохреща, відбулася чергова наша зустріч з отцем Сергієм. Цього разу ми повели мову про важливість для кожного християнина Таїнства Хрещення.
— Отче Сергію, розкажіть нашим читачам, чим важливий обряд хрещення для християнина?
—Хрещення – це Таїнство, в якому той, хто хреститься, при потрійному зануренні у воду та прикликанні тим, хто хрестить, Імені Пресвятої Трійці, Отця і Сина і Святого Духа, умирає для життя плотського, гріховного та відроджується Духом Святим у життя вічне і святе.
Таїнство Хрещення є духовним народженням людини. Сам Христос-Спаситель повчає: «Якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже» (Ін.3:5).
Хрещення для християн слугує своєрідними дверима, які вводять у дім Отця Небесного – Його святу Церкву. Хто не прийме Таїнства Хрещення, той не може приймати інші Святі Таїнства.
— Розкажіть, як згідно з церковними канонами правильно обрати новонародженій дитині ім’я? На що слід зважати батькам немовляти під час цього непростого вибору?
— Існує древня благочестива православна традиція називати немовлят християнськими іменами, тобто іменами святих Православної Церкви. Таким чином, дитина, окрім Ангела-хранителя, отримує собі небесного покровителя із числа святих. День пам’яті цього святого називають Іменинами або ж Днем Ангела.
Під час вибору імені Православна Церква занадто не обмежує батьків. Це може бути ім’я святого чи святої, пам’ять яких Церква відзначає в день народження, або в день хрещення дитини. Можна також обрати ім’я одного зі святих, день пам’яті якого припадає невдовзі після народження дитини. Також це може бути і ім’я святого, який особливо шанується родиною.
Можна вирішити самим, або звернутися до священика, який буде здійснювати Таїнство Хрещення.
Головним у виборі імені новонародженій дитині, як свідчать рекомендації «Настільної книги священнослужителя», є збереження християнської любові та уникнення суперечок і непорозумінь між батьками.
— Окремим нашим читачам ніколи не доводилося бути хрещеними або ж бути присутніми на цьому таїнстві. Розкажіть коротко, як проходить хрещення малюка?
— На самому початку священик читає молитву на наречення імені того, хто має приймати Таїнство Хрещення. Далі слідують молитви, де пресвітер Церкви Христової Іменем Господа нашого Ісуса Христа забороняє дияволу мати будь-який вплив на немовля, після чого Хрещені батьки (куми) від імені дитяти вголос відрікаються від сатани, всіх його діл, слуг, служіння та гордині та засвідчують єдність із Христом. Звучить «Символ Віри», або, як просто називають, молитва «Вірую…», яку обов’язково мають усвідомлено знати та виголошувати Хрещені батьки.
Відбувається освячення води, після чого дитя помазується благословенним єлеєм. Далі священик тричі занурює дитя в освячену воду, промовляючи: «Хрещається раб Божий( чи раба Божа)( називає ім’я) в Ім’я Отця, Амінь. І Сина, Амінь. І Святого Духа, Амінь».
Немовлятко одягається у світлу хрещальну одежу, яку називають в народі крижма чи плащик. На груди новоохрещеному християнину покладається натільний хрестик, який має тут знаходитись протягом всього земного життя людини.
Далі відразу звершується Таїнство Миропомазання, у якому віруючому при помазанні освяченим миром частин тіла в Ім’я Святого Духа, подаються дари Святого Духа, що зміцнюють християнина в духовному житті.
Хоча Миропомазання з древності звершується в Церкві Христовій разом із Таїнством Хрещення і безпосередньо після нього, проте Миропомазання є Таїнством особливим, окремим від Хрещення. Звершуватися воно може тільки над тими, хто вже хрещений. Промовляючи слова: «Печать дара Духа Святого. Амінь», священик помазує святим миром чоло, очі, ніс, вуста, вуха, груди, руки і ноги дитини.
Потім читаються уривки зі Священного писання: Послання святого апостола Павла до Римлян – 6 глава, 3-11 вірші, Євангеліє від Матфея – 28 глава, 16-20 вірші.
В завершенні священик спеціальною губкою, наповненою водою, омиває помазані частини тіла та після особливого благословення голови дитини хрестоподібно постригає її волосся.
— Багатьох наших читачів цікавить, чому під час обряду хрещення священик тричі читає молитву і тричі занурює малюка в освячену воду.
—Триразове занурення у воду в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа відбувається згідно урочистого веління Самого Христа, яке Він дав Апостолам після Свого славного Воскресіння: «Йдіть же навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мф.28:19).
— Чи різниться якось обряд хрещення немовляти і дорослої людини?
— Таїнство Хрещення однаково звершується як над дитям, так і над дорослою людиною.
Немовлят в Православній Церкві хрестять за вірою батьків і кумів (Хрещених батьків), які при цьому зобов’язані навчати їх віри, коли вони будуть підростати. Тут варто зазначити, що батькам потрібно обирати Хрещених не тільки серед приємних людей або за принципом корисності. Вони мають бути справжніми православними християнами.
Від того, хто приходить до Таїнства Хрещення в свідомому віці, потрібні, насамперед, віра та покаяння. Той, хто хоче переступити поріг спасіння через приналежність до Православної Церкви, повинен за допомогою священика або обізнаної людини пізнати основні християнські догмати та налаштувати себе на церковне життя.
Бувають випадки, коли людина лише у зрілому віці свідомо увірувала в Бога, хоча ще в дитинстві прийняла Таїнство Хрещення. Якщо для такої людини Хрещення й було неусвідомленим, воно є дійсним, тому їй достатньо пригадати, що вона вже хрещена, порадіти з цього, покаятися у своїх гріхах та продовжити життєвий шлях згідно з Божими заповідями.
— Через деякий час після хрещення кожне немовля приводять у храм, де здійснюється так званий обряд Введення дитини. Що являє собою цей обряд?
— Згідно з церковними правилами жінка, яка народила дитину, не бере участі в церковних таїнствах та не відвідує храм протягом перших 40 днів після пологів. Цей термін встановлений за прикладом і на згадку про принесення до Ієрусалимського храму Богомладенця Христа Пречистою Богородицею. Це робиться зазвичай за закінченням тілесного очищення жінки після пологів та услід за хрещенням дитини.
По завершенні 40 днів спеціально для матері читаються «молитви жінці після пологів», в котрих священик підносить подяку Богові та закликає на неї Його ласку. Варто зауважити, що ці молитви читаються незалежно від того, лишилася дитина жити чи, як би це не було прикро, померла.
З цього дня жінка вже може відвідувати богослужіння та повинна приступити до Таїнства Святого Причастя разом зі своїм дитям. Під час приходу до храму здійснюється й уцерковлення дитини. Хлопчика священик заносить у святий вівтар, а дівчинку благословляє перед його дверима.
І матір, і дитина отримують благословення від священика. Мати – на добродійне життя, немовля – на тілесне та духовне зростання.
— Багатьох наших читачів цікавить, чи можна приводити дитину до обряду Введення, якщо її хрещення відбулося в храмі іншого Патріархату? Чи дозволено це?
— Свою віру у Церкву ми сповідуємо у Символі Віри: «Вірую в Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву».
Істинною Церквою Христовою є Свята Православна Церква. Главою Православної Церкви є Господь наш Ісус Христос. Єдина Православна Церква складається з декількох Помісних Церков (тобто тих, які розташовані в тому чи іншому МІСЦІ на землі), на чолі кожної з яких стоїть Предстоятель: Патріарх, Митрополит або Архієпископ.
Кожна Помісна (Місцева) Церква складається з церковних областей – єпархій. На чолі кожної єпархії стоїть керуючий нею архієрей: єпископ, архієпископ або митрополит.
Єпархія вважається найменшою церковною одиницею. Бо в ній маємо усі ступені священства: єпископа, священиків, дияконів і, звісно, народ Божий.
Головними принципами, на яких стоїть Церква, є єдність у вірі, дотримання канонів і правил Православної Церкви, єдність у Таїнствах та взаємне визнання єпископату та духовенства, що дозволяє православному священнослужителю, наприклад, нашої Української Православної Церкви брати участь у Богослужіннях будь-якої Православної Церкви світу.
На даний час Українська Православна Церква, Предстоятелем Якої є Блаженніший Онуфрій митрополит Київський і всієї України, має єдність з усіма Православними Церквами світу. Це і Албанська ПЦ, і Александрійська ПЦ, і Антиохійська ПЦ, і Болгарська ПЦ, і Грузинська ПЦ, і Елладська ПЦ, і Єрусалимська ПЦ, і Кіпрська ПЦ, і Константинопольська ПЦ, і Китайська ПЦ, і Польська ПЦ, і Православна Церква в Америці, і Православна Церква в Чехії та Словаччині, і Румунська ПЦ, і Руська ПЦ, і Сербська ПЦ, і Фінляндська ПЦ, і Японська ПЦ.
Якщо дитина прийняла Таїнство Хрещення в одній із цих вищеперелічених Православних Церков світу і тому є письмове підтвердження (Свідоцтво про Хрещення), то жодних непорозумінь не повинно виникати, адже всі ці Церкви разом із нашою Українською Православною Церквою являють Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву Христову.
Спілкувався
Сергій Шиліпук.