Свято Великодня займає чільне місце в житті кожного християнина. Так як у ньому зібрана вся суть нашої віри, віри у те, що Ісус Христос є Спасителем світу, Котрий постраждав, помер і воскрес, аби дарувати всім нове життя. Тож недарма приходу цього дня чекають з таким нетерпінням. Невипадково настільки сильно духовно готуються до його зустрічі. Зовсім скоро у храмах, домівках, на вулицях українських міст і сіл як завше лунатиме гучно “Христос воскрес”, а у відповідь “Воістину воскрес”. Вкотре зберуться родини за святковими столами, аби славити Господа. І ось тут не завадить пояснити як правильно це робити, аби не звести нанівець значення Пасхи, не перетворити її у просте застілля. Відповісти на це та інші запитання ми попросили настоятеля Свято-Петро-Павлівського храму села Підцир’я протоієрея Сергія Михалюка.
– Отче, нині для багатьох людей Великдень став таким собі днем відпочинку, коли можна посидіти, смачно поїсти, навідатися в гості до знайомих, друзів, родичів. Як пояснити їм, що це другорядне, а зміст свята зовсім у іншому?
– Дійсно, подібне має місце. Причина, на мою думку, в тому, що люди нині рідко відвідують храм Божий, не займаються духовною самоосвітою, мало читають релігійної, православної літератури. Через те й виникає ситуація, коли на перше місце стає, що смачного поїсти, а вже потім, десь насамкінець згадуємо про Господа і Його велику жертву. Якщо хтось не розуміє цього, хай з вірою візьме до рук Священне Писання Нового Завіту та знайде там ось такі слова: “Пасха наша, Христос, закланий за нас” (1 Кор.5:7). Цим святий апостол Павло свідчить усім християнам про основну суть та головне значення Великодніх свят. У коментарях до Пасхального богослужіння, які містяться в церковній книзі “Цвітна Тріодь”, говориться, що ані калачі, ані яйця не є Пасха. Воскресіння Христове для кожного православного християнина – “Свято свят і урочистість урочистостей”. І кожен, хто вважає себе віруючим, намагається цього дня потрапити до храму на особливе Великоднє богослужіння, яке, після завершення Великого посту, опівночі бере свій початок. Існує древнє християнське благочестиве передання, яке вказує на те, що Друге Пришестя Христове станеться саме Пасхальної ночі. Про це у своїх творах пишуть церковні письменники Лактацій та блаженний Ієронім.
У Символі Віри ми проголошуємо, що Господь наш Ісус Христос “Знову прийде зі славою судити живих і мертвих”, тому радив би всім православним християнам, хто має можливість, у Великодню ніч, лишивши всі справи та турботи, поспішати до храмів, щоби у спільній молитві зустрічати Воскреслого Христа-Життєдавця.
– Чи правильно зустрічати Пасху із келихом міцного напою та що загалом можна споживати за великоднім столом?
– Після завершення Пасхальної Божественної Літургії відбувається молитовне благословення страв Великоднього столу через окроплення їх Свяченою водою. Традиційно, до кошиків, де містяться спечені паски, крашанки, м’ясні та молочні продукти, віруючі люди пляшок зі спиртними напоями не кладуть. Варто зауважити, що святкуванню Воскресіння Христового передує 7-тижневий Великий піст, якого віруючі люди намагаються у силу свого здоров’я і можливостей дотримуватися. Тому варто обережно, без фанатизму розпочинати Пасхальну трапезу.
У Священному Писанні сказано, що вино веселить серце людини (Пс. 103:15). Але є і застереження: “Не впивайтеся вином, від якого буває розпуста” (Єф.5:18). Існує дуже влучний вираз апостола Павла, що характеризує принципи християнської свободи та відповідальності: “Усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено, та ніщо не повинно володіти мною” (1Кор.6:12). Тому кожен хай сам собі обирає те, як продовжувати святкування після богослужіння за Великоднім столом. Для тих, хто постився і має деякі перестороги щодо вживання скоромної їжі на Пасхальній трапезі щодо її негативного впливу на фізичне самопочуття, радив би скористатися порадою того ж апостола Павла, з якою він звертався до свого учня Тимофія: “Пий не одну воду, а вживай трохи вина, ради шлунка твого і частих твоїх недугів” (1Тим.5:23).
– Буває так, що день народження людини співпадає з Воскресінням Господнім. Як тоді вчинити – відкласти його святкування на потім чи зустрічати разом?
– Православна Церква не перериває святкування Воскресіння Христового цілий тиждень – від неділі й до неділі, цей період називається Світла Седмиця. Це є час загальної церковної радості й святкування. З апостольських часів ми святкуємо Пасху цілий тиждень як один день. У ці дні милість Господня особлива до нас, про що нам нагадують “Царські врата” у храмі, які залишаються відчиненими протягом усього Світлого тижня.
Коли так трапляється в людини, що її день народження припадає на Перший день Пасхи, і всі рідні та близькі їй люди не мають можливості особисто розділити з нею радість вдячності Богу за ще один прожитий рік земного життя, то не потрібно хвилюватися, а надати можливість бажаним гостям розділити радість Воскресіння Христового зі своїми сім’ями і родинами та зібратися разом іншого дня для спілкування у Великодній радості та, повторюся, у вдячності Богу за всі Його благодіяння.
– Кожне народження йде пліч-о-пліч зі смертю. Бо так вже визначено, що наше земне життя має свій початок і кінець. На щастя, або на жаль нікому, окрім Всевишнього, не відомо, якого дня чи години воно завершиться. Тому можлива ситуація, коли людина відходить у вічність саме у пасхальний час. Як ви гадаєте, це знак особливої милості Божої чи покарання?
– У часі Пасхальної Божественної Літургії звучить читання з книги Діянь святих апостолів, де говоряться такі слова: “Не ваше діло знати часи і строки, які Отець поклав у Своїй владі” (Діян.1:7). Тому не нам судити про те, кого в який час Господь кличе з цього тимчасового життя до Вічності. Кожного Богослужіння православні християни молитовно просять у Милосердного Творця “Християнського кінця життя нашого, безболісного, не ганебного, мирного і доброї відповіді на Страшному Суді Христовому”, при цьому не вказуючи Господу час завершення нашого земного гостювання.
Але варто зауважити, що Православна Церква в часі Світлого Тижня своїх чад проводжає до вічності Пасхальними піснеспівами, тобто Чин заупокійного відспівування спочилих відрізняється від звичного, який звершується над православними християнами протягом року.
– Насамкінець, отче Сергію, що б ви побажали читачам у переддень Святої Пасхи?
– Насамперед дякую Богу за радісну для себе можливість у цей Передвеликодній час мати спілкування з вельмишановними читачами нашої улюбленої газети “Полісся”, яких разом із паном редактором та усім творчим колективом вітаю з прийдешнім Світлим Христовим Воскресінням.
У непростий час нашого сьогодення дозвольте звернутися до невичерпної духовної скарбниці – молитовного богослужбового насліддя Православної Церкви, зокрема до тих слів, що будуть лунати в наших храмах в часі Великодніх святкувань: “Очистимо почуття і побачимо Христа, що сяє неосяжним світлом Воскресіння, і, перемогу оспівуючи, ясно почуємо, як Він промовляє: Радуйтеся!
Воскресіння день, просвітімось урочистим святом і один одного обнімімо. Скажімо “Браття” і тим, що ненавидять нас, все простімо задля воскресіння, і так заспіваймо: “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і сущим у гробах життя дарував!”
“Полісся” 25 квітня 2019 р.
Спілкувався
Олександр ПРИЙМАК.
Читайте наші новини у Тelegram чи Viber швидко, зручно та завжди у вашому смартфоні!